Влияние на летальность дооперационных церебральных и экстрацеребральных факторов при хирургическом лечении геморрагического инсульта
Каменская Ольга Игоревна, Чепкий Леонард Петрович, Цимейко Орест Андреевич et al. · Український нейрохірургічний журнал · 2012
Передмова. Геморагічний інсульт є однією з основних причин смертності. Частіше він обумовлений розривом артеріальних аневризм — у 78,5% хворих, артеріо-венозних мальформацій — у 8,5%, утворенням інсульт-гематом — у 13%. Методи. Для з’ясування основних причин виникнення інсульту обстежені 224 хворих, з них вижили — 119, померло — 105. При хірургічному лікуванні геморагічного інсульту найбільш високий рівень летальності відзначений при інсульт-гематомі, що обумовлено літнім віком хворих і великим об’ємом гематом. Результати. Церебральні визначальні чинники летальності поділяють на первинні та вторинні. Основною причиною смерті хворих були первинні церебральні чинники — об’єм і локалізація гематом. Смертність вище за наявності внутрішньомозкових гематом і достовірно менше — при наявності субарахноїдальних крововиливів. З вторинних факторів вирішальну роль відіграють набряк мозку і вклинення мозочка в дуральну воронку. Виражені порушення позамозкових функцій (3 бали і більше за шкалою поліорганної недостатності SOFA) спостерігають лише у 1,3% померлих хворих, дещо частіше — при дисфункції органів (1–2 бали). Висновки. Найбільш об'єктивним маркером летальності є сума балів за шкалою SOFA. Якщо вона перевищувала 7 балів, смертність досягала 90%, 0–3 — 44%. В середньому сума балів у тих, що вижили становить 2,6, у померлих — 8,5. Наведені дані свідчать, що основні лікувально-профілактичні заходи в стаціонарі повинні бути спрямовані на усунення вторинних церебральних чинників: поліпшення церебральної перфузії і оксигенації, боротьбу з набряком мозку.
Cited by 0 works.