Професійні захворювання легень: статистичні показники, оцінка ризиків і біологічні маркери
Sergey Anatolievich Babanov, Будаш Дарья Сергеевна · EMERGENCY MEDICINE · 2018
Мета дослідження — оцінка професійного ризику, біологічних маркерів при професійних захворюваннях легень від впливу промислових аерозолів. Матеріали та методи. Проведено обстеження 304 осіб зі стажем роботи понад 10 років в умовах впливу високих концентрацій промислових фіброгенних аерозолів (понад гранично допустимих концентрацій), які проходили поглиблений періодичний медичний огляд в обласному центрі профпатології ДБЗОЗ СТ «Самарська медико-санітарна частина № 5 Кіровського району» з оцінкою професійного ризику, його етіологічної фракції і відносин шансів розвитку професійних захворювань органів дихання, і 120 чоловік групи порівняння. Для оцінки показників цитокінового профілю при пилових захворюваннях легень (різного ступеня тяжкості хронічного пилового бронхіту, силікозу і пневмоконіозу від впливу зварювальних аерозолів) проведено обстеження 161 особи з пиловими захворюваннями легенів і 60 осіб контрольної групи. Рівні імуноглобулінів (Ig) А, М, G в сироватці визначали методом радіальної імунодифузії за Манчіні (Mancini G., Carbonara A.O., Heremans J.F., 1965). Гемолітична активність комплементу і рівень мієлопероксидази визначалися за допомогою стандартних реакцій. Визначення рівнів загального IgE, фібронектину, цитокінів інтерлейкіну (IL)-1α, IL-1β, IL-4, IL-8, інтерферону γ, фактора некрозу пухлини α, факторів росту фібробластів 2 й ендотелію судин в сироватці крові проводилося методом твердофазного імуноферментного аналізу. Результати. Визначено професійний ризик розвитку захворювань легень від впливу різних видів промислових аерозолів, особливості перебігу пилових захворювань легень. Виявлені особливості імунологічного профілю, збільшення рівня факторів росту дозволяє нам встановити особливості виникнення, перебігу і прогресування пилових захворювань легень. Висновки. Визначення професійного ризику й імунологічного профілю дозволяє нам не тільки підвищити якість ранньої діагностики, але й оптимізувати стратегії первинної та вторинної профілактики при даній патології, прогнозувати перебіг захворювання, знизити кількість інвалідизуючих форм.
Cited by 8 works. doi:10.22141/2224-0586.1.88.2018.124982