Стан здоров’я і показники стрес-регулюючих систем у дітей з кардіоревматологічними захворюваннями із зони антитерористичної операції

I.S. Lebets, С Р Толмачева, Д. А. Кашкалда et al. · CHILD`S HEALTH · 2018

Мета: дати характеристику стану здоров’я дітей із зони антитерористичної операції (АТО) на сході України з кардіоревматологічною патологією і вивчити у них показники стрес-регулюючих систем. Матеріали та методи. Проведено клініко-інструментальне обстеження 126 дітей віком 8–18 років, із них 92 дитини із зони антитерористичної операції і 34 дитини-переселенця з Донецької та Луганської областей. Групу порівняння становили 509 дітей того ж віку з Харківської області і міста Харкова. Інтенсивність стрес-реалізуючих систем визначали за рівнем кортизолу, ТБК-активних продуктів і дієнових кон’югатів у сироватці крові, адреналіну і норадреналіну в добовій сечі. Стан стрес-лімітуючих систем оцінювали за вмістом серотоніну, відновленого глутатіону, активності глутатіонпероксидази і супероксиддисмутази (СОД) у крові і мелатоніну в сечі. Результати. У структурі соматичної патології у дітей і підлітків із зони військових дій на сході України кардіоревматологічні захворювання посідають друге місце, перше місце належить хворобам органів травлення. У 34,1 % дітей, які вперше потрапили в клініку інституту, погіршення стану здоров’я настало на тлі психоемоційного напруження і відсутності умов для лікування за основним місцем проживання. У структурі скарг пацієнтів переважали астеноневротичні, які вірогідно частіше зустрічалися у дітей першої групи. Також найчастіше діагностували різні психосоматичні розлади, захворювання органів травлення і ендокринопатії. Вивчення стрес-регулюючих систем у дітей із зони АТО виявило деякі відмінності в показниках з урахуванням нозологічної приналежності. Так, у хворих з серцево-судинною патологією відзначалася активація стрес-реалізуючих систем, а у дітей з ревматичними захворюваннями — напруга стрес-лімітуючих систем. Виявлені зміни рівня мелатоніну та активності СОД у пацієнтів із захворюваннями органів кровообігу із зони АТО свідчать про дисбаланс антиоксидантів ферментної і неферментної природи, що може призвести до виникнення оксидативного стресу як однієї зі складових посттравматичного стресового розладу. Таким чином, отримані дані необхідно враховувати при складанні індивідуальних програм відновного лікування дітям і підліткам з кардіоревматологічною патологією із зони військових дій з урахуванням супутньої патології. Висновки. У дітей із зони військових дій виявлено дисбаланс компонентів антиоксидантного стресу, відповідальних за стресостійкість організму до факторів пошкодження. Встановлено активацію стрес-реалізуючих систем при хворобах органів кровообігу і напругу стрес-лімітуючих систем при ревматичних захворюваннях.

Cited by 1 works. doi:10.22141/2224-0551.13.2.2018.129551

Authors