Влияние послеоперационного синдрома полиорганной недостаточности на раннюю летальность при хирургическом лечении острого нарушения кровообращения головного мозга по геморрагическому типу

Каменская Ольга Игоревна, Чепкий Леонард Петрович, Цимейко Орест Андреевич et al. · Ukrainian Neurosurgical Journal · 2012

Вступ. Внутрішньочерепні крововиливи складають 10–15% гострого порушення кровообігу головного мозку (ГПКГМ). Летальність при консервативному лікуванні в перші 30 діб досягає 35%. У теперішній час використовують також хірургічні методи лікування, які нерідко супроводжуються синдромом поліорганної недостатності (СПОН). Ці дані не знайшли відображення в літературі. Матеріали і методи. Обстежені 224 пацієнта, яким здійснене хірургічне лікування геморагічного інсульту, 119 з них живі, 105 — померли. В ранньому післяопераційному періоді для оцінки тяжкості СПОН використовували шкалу SOFA і критерії R. Bone для SIRS. Результати. Навіть короткочасне погіршення показників (за шкалою SOFA 3 бали і більше) спричиняє підвищення летальності. У хворих, які померли, середні показники СПОН (ШКГ, PaO2/FiO2, АТсер.) були в стадії вираженої недостатності, а показники ЧСС, ЧД, температура тіла — відповідали SIRS. У хворих, які вижили, зазначені показники SIRS були в межах норми, показники СПОН — у стадії дисфункції. Різниця між показниками СПОН и SIRS у хворих, які вижили, і тих, які померли, достовірно збільшувалася протягом раннього післяопераційного періоду. До предикторів летальності, що виявлялись у 5–10 разів частіше за несприятливого прогнозу і мали високу достовірність (Р

Cited by 0 works.

Authors