Роль КТ-цистернографии в диагностике посттравматической базальной ликвореи
Сирко Андрей Григорьевич · Ukrainian Neurosurgical Journal · 2012
Вступ. Післятравматичну базальну лікворею (ПБЛ) виявляють у 2–3% потерпілих при черепно-мозковій травмі (ЧМТ). Частота виникнення менінгіту у потерпілих з післятравматичними лікворними фістулами (ПЛФ) становить 3–50%. Точність КТ-цистернографії в діагностиці ПБЛ від 22 до 100%. Методи. З метою визначення ефективності КТ-цистернографії в діагностиці ПБЛ обстежені 29 хворих. Ендолюмбально вводили контрастну речовину ультравіст-240 з розрахунку 0,15 мл на 1 кг маси тіла хворого. Здійснювали сканування у фронтальній площині від заднього краю піраміди скроневої кістки до передньої стінки лобної пазухи на 2-зрізовому спіральному комп’ютерному томографі CTe-Dual (фірми “General Electric”, США). Результати. Наявність менінгоенцефалоцеле та проникнення контрактованої спинномозкової рідини за межі субарахноїдального простору встановлене при використанні методу КТ-цистернографії у 28 (96,6%) хворих. У 25 хворих виявлено одну ПЛФ, у 4 — по дві. Діагноз в усіх спостереженнях підтверджений під час оперативного втручання. Висновки. КТ-цистернографія — «золотий стандарт» у діагностиці ПБЛ у 96,6% спостережень дозволяє правильно встановити локалізацію і кількість ПЛФ. Уточнення особливостей витікання спинномозкової рідини дозволяє провести КТ-цистернографію в момент найкращого контрастування ПЛФ. Повна інформація про ПЛФ забезпечує правильне визначення необхідного доступу, а також характер підходу до неї.
Cited by 0 works.