ЗМІНИ КІЛЬКОСТІ ТА ЯКІСНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ РОТОВОЇ РІДИНИ У ДІТЕЙ ПРИ ХРОНІЧНОМУ ЕРИТЕМАТОЗНОМУ ГАСТРИТІ ЗІ ЗБЕРЕЖЕНОЮ КИСЛОТОУТВОРЮВАЛЬНОЮ ФУНКЦІЄЮ В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ

П. Ткаченко, С. Білоконь, Natalia M. Lokhmatova et al. · Здобутки клінічної і експериментальної медицини · 2022

РЕЗЮМЕ. Дані, наведені в фундаментальних і періодичних наукових виданнях, вказують на наявність тісних кореляційних зв’язків між функціональними та органічними змінами в різних відділах шлунково-кишкового тракту, що стосується і порожнини рота, яка є його початковим відділом. Мета – вивчити зміни кількості і якісних властивостей ротової рідини у дітей при хронічному еритематозному гастриті зі збереженою кислотоутворювальною функцією в період загострення. Матеріал і методи. Обстежено 27 дітей віком від 12 до 15 років з відповідною нозологічною формою захворювання. В нестимульованій фракції ротової рідини визначали рН, оптичну щільність, в’язкість, активність α-амілази, вміст у ній молекул середньої маси, сіалових кислот і загального білка при зверненні та після завершення курсу лікувальних заходів. Результати. Встановлено, що при загостренні хронічного еритематозного гастриту зі збереженою кислотоутворювальною функцією прослідковується зниження швидкості салівації в 1,4, концентрація іонів водню в ротовій рідині падала в 1,2, а активності α-амілази – в 1,4 рази. Це супроводжувалося підвищенням у ній молекул середньої маси і сіалових кислот в 1,4, а загального білка в 1,7 рази, відповідно. За рахунок цього збільшувалися показники її оптичної щільності в 1,5 і в’язкості в 1,8 раза. Висновок. Вищезазначені складові компоненти ротової рідини, що обумовлюють підтримання гомеостазу порожнини рота, можуть з успіхом використовуватися в якості додаткових діагностично-прогностичних критеріїв при різних нозологічних формах захворювань шлунково-кишкового тракту.

Cited by 1 works. doi:10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12814 Open-access PDF

Authors