МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ АСИМЕТРИЧНОГО КОНФЛІКТУ
О.Я.. Сова, А. В. Шишацький, Л. М. Шипілова et al. · Іnternational Science Group eBooks · 2023
2.6 Методологічні засади інтелектуального управління системою національної безпеки в умовах асиметричного конфлікту Вступ Як слідує з результатів моделювання, характер застосування державами ресурсів у конкурентній боротьбі за контроль над ключовими точками (регіонами) буде комплексним (гібридним).Це важлива, але не єдина характеристика воєнних конфліктів.Воєнні конфлікти мають інші риси, наприклад, характер цілей, склад діючих суб'єктів, акценти в застосуванні ресурсів тощо [82-90].Зміни у світовій економіці, фінансах, засобах комунікацій визначальним чином відображаються на природі воєнно-політичних відносин та, відповідно, сучасних воєнних конфліктів.Останнім часом багато дослідників констатували, що сучасні воєнні конфлікти набули якихось нових властивостей у порівнянні з минулими конфліктами, в яких ставка робилась на силове домінування.Акцент на певних характерних рисах конфліктів призвів до появи нових термінів, таких як "проксі-війнаˮ [83], "гібридна війнаˮ[84], "мережева війнаˮ[85].Безумовно, дослідження такого складного явища, як воєнний конфлікт, є можливим з точки зору багатьох аспектів.За усіх часів головною рушійною силою воєнно-політичних відносин були базові довгострокові цілі воєнно-політичних сил, які знаходилися і сьогодні продовжують знаходитись переважно в економічній площині.Досягнення цих цілей здійснюється через геополітичне домінування, тобто через підпорядкування політики більш слабких держав шляхом певних компромісів або за допомогою воєнної сили.Класичні війни.До винаходження ядерної зброї воєнні конфлікти відбувалися між державами (коаліціями держав) з рішучими політичними цілями за допомогою великих військових формувань (армій).Політичні цілі війни формулювалися державою, зокрема правлячою елітою, яка уособлювалаPROSPECTIVE AND PRIORITY DIRECTIONS OF SCIENTIFIC RESEARCH IN TECHNICAL AND AGRICULTURAL SCIENCES 127 державу.В класичній війні держава здійснювала дії в усіх сферах, хоча головний акцент робився на військових діях.Проксі-війни.Термін "проксіˮ означає замінник.Згідно цій концепції, впливові світові держави (держави-домінанти) протистоять не прямо, а через проектування воєнних конфліктів між сателітами.В якості сателітів може виступати й політично підпорядковані держави, й різнорідні внутрішні збройні формування, тобто сили, які мають політичні цілі і засоби збройного насильства.У проксі-війні саме сателіти здійснюють воєнні дії і застосовують звичайні, неядерні засоби збройного насильства.Держави-домінанти можуть брати участь у воєнному конфлікті, але обмежену, забезпечуючи сателітам економічну допомогу, поставки зброї, інформації, навчання тощо.Зазначимо, що такий тип воєнного конфлікту вимагає від держави-домінанта значних економічних і фінансових витрат, оскільки сателітами виступають як правило слабкі, нерозвинуті держави, яким важко вести війну.Переваги проксі-війн для держав-домінантів є очевидними.Це знижений ризик ядерної війни і відвідних ударів, відсутність безпосередніх втрат серед свого населення, інфраструктури та інші.У разі програшу держава-домінант, безумовно, несе збитки, але не критичні для свого існування.Гібридні війни.На певному етапі розвиток технологій і засобів збройної боротьби припинив надавати провідним державам можливість домінування в озброєннях.Природно, що за таких умов воєнні дії почали відсуватись на другій план, а воєнні конфлікти почали називати гібридними війнами.В гібридних війнах держава, зокрема її правляча еліта, продовжили формулювати цілі воєнних конфліктів, але у воєнних діях стали переважати спеціальні операції, тобто дії з обмеженими локальними цілями.Головна роль у "поразці" противника була покладена на інші інструменти.Зазнали змін й політичні цілі війни.Якщо раніше "класичною" ціллю була анексія, захоплення територій або зміна уряду, то сьогодні ціллю стало примушення противника до підпорядкування або постановка під контроль його правлячої еліти.
Cited by 0 works. doi:10.46299/isg.2023.mono.tech.3.2.6 Open-access PDF