ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ЯК РЕПРЕЗЕНТАНТИ ВОЄННОГО ДИСКУРСУ
Тетяна Івасишина, Ольга Комарова · Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом Філологія · 2023
Стаття присвячена аналізу неофразем воєнного дискурсу, які з’явились у період повномасштабного вторгнення росії на територію України. Оскільки фразеологізми стали певними маркерами мовної картини світу, їх вивчення набуло великого значення для дослідження воєнного дискурсу цього періоду. Метою статті був аналіз нових чи вже існуючих, але з новим значенням, фразеологізмів у функціонуванні мовної картини світу в період війни. Відповідно до мети було поставлено завдання: проаналізувати неофраземи періоду повномасштабного вторгнення росії на територію України; виділити основні тематичні підгрупи неофразем; встановити, які саме фразеологічні компоненти були найактивнішими у зазначений період; з’ясувати, як об’єктивується картина світу українців періоду війни через особливості когнітивного відтворення на рівні фразеологічних новоутворень. У висновках зазначено, що неофраземи тематичного поля війни можна розділити за походженням: авторські вислови політиків, захисників, масмедійників, діячів культури й мистецтва тощо. Ключовими у значній кількості неофразем є такі лексеми, як Україна, Перемога, Збройні Сили України. Окрему групу становлять фразеологізми із компонентом-топонімом. Географічна назва як складова фразеологізму має мотивувальне значення, яке координує та упорядковує семантичні компоненти онімів. Також характерним для неофразем періоду війни є використання власних назв, оскільки саме вони найшвидше відображають культурні, політичні та історичні події в суспільстві. Чимало фразеологічних одиниць утворено з певним ключовим дієсловом. Дієслова, які вживаються у формі наказового способу, як правило, виражають побажання, прохання, потребу. Виокремлюється група фразеологізмів, які побудовані на основі антонімії, більшість із них це контекстуальні антоніми. Окрему групу становлять фразеологізми з анімалістичним компонентом (зоонімом або орнітонімом), при цьому, зазвичай, фразеологічні одиниці із зоокомпонентом відображають певні людські риси, які формуються на основі співвіднесення стереотипів порівняння тваринного світу та рис людини, проте в неофраземах періоду війни вони мають персоніфіковану роль світу природи з повною підтримкою в боротьбі з ворогом. Важливим для українців символом життя та свободи була і є земля, тому цілком очевидно, що утворилась група фразеологізмів саме з цим компонентом. Ще одну групу утворюють неофраземи гумористичного або саркастичного характеру, вони, як правило, є певною формою психологічного захисту або куражу у висміюванні недоліків ворога.
Cited by 1 works. doi:10.32689/maup.philol.2023.1.5 Open-access PDF