Зміни показників оксидативного стресу при місцевому застосуванні міноксидилу в щурів з хімічною депіляцією
O. Ye. Baliuk, Олена Митрофанівна Важнича, Р. В. Луценко et al. · Pharmacology and Drug Toxicology · 2023
Захворювання або втрата волосся можуть суттєво впливати на добробут і якість життя. Відомо багато видів алопеції, але в кожному випадку патогенетична терапія спрямована на стимулювання анагену, затримку катагену, відновлення або підтримку належної густоти волосся. Міноксидил для місцевого застосування є одним з найвизнаніших засобів лікування алопеції, але його вплив на рівень оксидативного стресу під час терапії описано недостатньо.Мета дослідження – вивчити вплив місцевого застосування міноксидилу на показники оксидативного стресу під час регенерації волосся в тварин з хімічною депіляцією.Експерименти були виконані на 35 білих щурах-самцях. Патологію моделювали шляхом хімічної депіляції шкіри спини щурів площею 8 см × 4 см калію тіогліколатом. Лікування розпочинали відразу після депіляції, наносячи на шкіру депільованої ділянки 2 % розчин міноксидилу 1 раз на добу в дозі 30 мг/кг. Через 3 дні, 9 днів та 21 день після депіляції тварин виводили з експерименту шляхом термінальної крововтрати. Відростання волосся оцінювали в балах. У крові та гомогенаті шкіри визначали малоновий діальдегід (МДА) і 4-гідроксиалкеналі як продукти пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ), активність супероксиддисмутази (СОД) і каталази. Одержаний цифровий матеріал статистично обробляли шляхом однофакторного дисперсійного аналізу ANOVA з апостеріорним Тьюкі-тестом або за критерієм U Манна-Уітні.При лікуванні міноксидилом через 3 дні стан шерсті досліджуваної ділянки був таким самим, як при контрольній патології. Через 9 днів препарат сприяв тенденції до появи шерстного покриву з оцінкою 3 бали. Через 21 день у групі з експериментальною терапією переважав розвиток волосся в 4 бали (повна нормалізація), але різниця з контрольною патологією була не вірогідною. Відновлення після хімічної епіляції без лікування супроводжувалось накопиченням МДА, зниженням активності СОД та коливаннями активності каталази в шкірі ураженої ділянки та крові. Під дією міноксидилу в усі строки спостережень у шкірі відмічалось зниження вмісту МДА, підвищення активності СОД та зміни активності каталази, яка додатково зростала через 3 дні, нормалізувалась через 9 днів і була на рівні контрольної патології через 21 день. Поряд з цим, препарат призводив до зменшення накопичення продуктів ПОЛ та суттєвого збільшення активності СОД у крові порівняно з контрольною патологією, що за спрямуванням було подібне процесам у шкірі. Під впливом міноксидилу каталазна активність крові зростала в усі терміни спостережень.Отже, міноксидил за умов щоденного місцевого лікування втрати волосся демонстрував антиоксидантну дію в шкірі ураженої ділянки та крові. Виявлена особливість фармакодинаміки препарату може бути корисна за його клінічного застосування на тлі оксидативного стресу, викликаного старінням, хіміо- або радіотерапією.
Cited by 1 works. doi:10.33250/17.03.189 Open-access PDF
Authors
References
- The Role of Superoxide Anion in the Autoxidation of Epinephrine and a Simple Assay for Superoxide Dismutase
- A simple method for determination of serum catalase activity and revision of reference range
- Oxidative stress, aging, and diseases
- Blood sample collection in small laboratory animals
- Chemotherapy‐induced alopecia and effects on quality of life among women with breast cancer: a literature review
- Treatment options for androgenetic alopecia: Efficacy, side effects, compliance, financial considerations, and ethics
- Minoxidil and its use in hair disorders: a review
- Reactions of N-Methyl-2-phenylindole with Malondialdehyde and 4-Hydroxyalkenals. Mechanistic Aspects of the Colorimetric Assay of Lipid Peroxidation
- Low‐level laser (light) therapy (LLLT) for treatment of hair loss
- Mesenchymal Stem/Stromal Cell-Derived Exosomes for Immunomodulatory Therapeutics and Skin Regeneration