Нейрохірургічне лікування хвороби Іценка-Кушинга: теоретичний огляд

Юлія Олександрівна Олійник · Перспективи та виклики теоретичної медицини · 2023

Хвороба Іценка-Кушинга (ХІК) є нейроендокринним захворюванням, яке виникає через порушення регуляції гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи. ХІК спричинює надмірну продукцію адренокортикотропного гормону, що призводить до збільшення та гіперфункції надниркових залоз. Ця хвороба частіше вражає жінок, особливо у віці від 20 до 40 років, але також може виникати і у дітей та людей старше 50 років. Причини виникнення ХІК не повністю відомі, але відомо, що в жінок вона частіше виникає після пологів. Також у хворих можуть бути травми голови, струси мозку, енцефаліти та інші ураження центральної нервової системи. Метою статті є проведення аналізу даних щодо ХІК та пропонованого нейрохірургічного лікування ХІК. Був проведений пошук наукових публікацій у різних базах даних (PubMed, Scopus, Ebscohost, Medline, The Cochrane Library, SpringerLink, Web of Knowledge) і були враховані критерії включення, такі як рандомізовані і когортні дослідження, мета-аналізи та систематичні огляди англійською мовою. Методи. Стратегія пошуку даного дослідження включала аналіз наукових публікацій, мета-аналізів та систематичних оглядів, проведених протягом останніх 5 років (2018-2023 рр.). Отримані результати дослідження показали, що певні показники передопераційного обстеження можуть бути використані як прогностичні фактори для передбачення ремісії гіперкортицизму після операції. Результати дослідження показали, що дані передопераційного обстеження, такі як МРТ гіпофіза з контрастуванням, результати великого дексаметазонового тесту та рівень кортизолу сироватки пацієнтів, можуть використовуватися для передбачення ремісії гіперкортицизму після аденомектомії. Ремісія цього захворювання може спостерігатися у пацієнтів з низьким ризиком рецидиву, особливо якщо рівень кортизолу в крові після операції знизиться до менше 50 нмоль/л в перші дні. Також ремісія може спостерігатися при нормалізації всіх показників, включаючи ритм АКТГ, рівень кортизолу та кортизол у сечі. Висновки. Наголошено, що відсутність ремісії після операції може бути пов'язана не лише з розміром аденоми, але й з її біологічними особливостями. Деякі механізми, такі як зниження рецепторів до кортизолу та порушення регулювання секреції АКТГ, можуть сприяти формуванню кортикотропіноми. Різниця у щільності рецепторів до глюкокортикоїдів та їхня функціональна активність можуть впливати на прогноз ремісії. Аналізовані авторами дослідження дозволяють краще розуміти передопераційне та післяопераційне обстеження пацієнтів з гіперкортицизмом, а також знайти потенційні предиктори ремісії після операції.

Cited by 0 works. doi:10.57125/pmed.2023.29.12.03 Open-access PDF

Authors

References