ІНТЕГРАЦІЯ ЗАХИСТУ: НАЯВНІ ПРАКТИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ В УКРАЇНІ
Олена Купенко, Юлія Михайлівна Савельєва, Kristina SAKHNO · Humanitas · 2024
Автори статті виходять з таких позицій: 1) в умовах воєнного стану в Україні гуманітарна допомога зберігає свою актуальність для постраждалого населення; 2) наразі проблематика гуманітарної допомоги, включаючи її нематеріальний вимір, не достатньо розкрита в публікаціях українських науковців; 3) важливим для осмислення є міжнародний досвід і стандарти гуманітарної допомоги. Метою представленого в статті дослідження є розкриття змісту поняття «інтеграція захисту» в контексті аналізу наявних практик і перспектив гуманітарної допомоги в Україні. В основу аналізу покладено досвід роботи Глобального кластеру захисту та Кластеру захисту в Україні, міжнародні стандарти гуманітарної допомоги. Визначення поняття «інтеграція захисту» застосовано в розумінні Глобального кластеру захисту і включає в себе складові: 1) пріоритету безпеці та гідності населення; 2) забезпечення усвідомленого доступу людей до допомоги; 3) підзвітності постраждалому населенню; 4) участі та розширення можливостей. По кожній із цих складових здійснено аналіз практики гуманітарної допомоги в Україні. В якості наявних добрих практик виділено практики гендерного моніторингу, створення та підтримки в актуальному стані гендерних паспортів територіальних громад, створення та функціонування рад постраждалого населення та рад внутрішньо переміщених осіб, практики запобігання гендерно зумовленому насильству. Виділено перспективи розвитку гуманітарної допомоги в Україні. Такі перспективи вбачаються в ідентифікації та моніторингу ризиків безпеки на рівні територіальних громад; в формуванні культури підзвітності постраждалому населенню; у розвитку згуртованості громад; у сприянні участі постраждалого населення, у тому числі участі жінок у прийнятті рішень; у врахуванні власних стратегій виживання постраждалого населення – людини, сім’ї, підприємства, громади.
Cited by 0 works. doi:10.32782/humanitas/2023.5.7 Open-access PDF