АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ ПО ДЕЗАКТИВАЦІЇ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ОБ’ЄКТІВ В РІЗНИХ УМОВАХ

І.О. Радченко, С.А. Писарєв, Олексій Муленко et al. · Молодий вчений · 2024

У статті розкриваються основні заходи по зниженню наслідків радіоактивного забруднення місцевості на прикладі Чорнобильської катастрофи. Зменшення наслідків такої катастрофи пов’язане з проведенням комплексу різноманітних видів робіт, до числа яких відноситься дезактивація. Проблема проведення дезактивації великих ділянок місцевості, радіоактивно забруднених об’єктів, пов’язана з проблемою охорони навколишнього середовища, відносно атмосфери, акваторії та земної поверхні. Розглянуто питання по проблематиці дезактивації посівів та продовольства, затронуті питання міграції радіоактивних забруднень. Також широкого розвитку набули способи дезактивації з застосуванням робототехніки. Великий крок в розвитку дезактивації відбувся після Чорнобильської катастрофи. Першочерговим завданням спеціалістів по ліквідації наслідків цієї катастрофи була дезактивація сильно забрудненої території біля аварійного блоку. Вона почалася відразу після катастрофи та проводилася у два етапи. Насамперед збиралися уламки обладнання та будівельних конструкцій, елементи активної зони, які завантажувалися у металеві контейнери та вивозились у могильники. З найбільш забруднених ділянок проводилося зняття верхнього шару ґрунту. Одночасно з цим проводився комплекс інших невідкладних робіт.

Cited by 0 works. doi:10.32839/2304-5809/2024-1-125-4 Open-access PDF

Authors

References