Конструктивістська теорія націєтворення: український аспект
Віталій Василенко, Ганна Голубчик · Grani · 2023
Актуальність. Гібридна, а згодом повномасштабна збройна агресія РФ вкотре актуалізували необхідність доведення українцями свого права на існування на всіх рівнях і в різних структурах світової спільноти, серед яких одне з ключових місць належить академічним інституціям. Провідні навчально-наукові центри світу мають стати трансляторами невикривленого знання про Україну в її історії і сьогоденні, не допускати різного роду маніпуляцій на цьому полі. Відтак, на порядку денному в гуманітаристиці – пошуки прийнятної, зрозумілої в світі мови науки, тобто методології. Метою статті є визначення актуальних інтелектуальних позицій конструктивізму та перспектив досліджень історії націєтворення і державотворення в Україні в конструктивістській методології. Результати. Розглянуто протистояння конструктивістської та примордіалістської концепцій формування націй у нелінійному процесі розвитку гуманітарного знання. Визначено чинники популярності конструктивізму в сучасній гуманітарістиці, особливо на пострадянському просторі. Встановлено, що беззастережне використання постмодерністських концепцій загрожує ігноруванням вимог об’єктивності та достовірності історичних досліджень, оскільки цінність об’єктивності не видається очевидною з погляду постмодерністів. Доведено, що, протилежні у поясненні утворення націй, ані конструктивізм, ані примордіалізм не є вичерпними методологіями дослідження історії націй і держав. Висновки. Сформульовано висновки щодо інтелектуальних позицій та перспектив конструктивізму. Конструктивістський підхід в історичних дослідженнях не може бути беззастережно застосований як методологія історії народів і держав регіону Центральної та Східної Європи, а також щодо межі пізнього Середньовіччя – раннього Модерну. Змістовна критика національних історіографій, що її здійснює конструктивізм, втрачає силу в умовах кризи світового порядку. Визнана необхідність пошуку підходів, які поєднають природні елементи дослідницького суб’єктивізму з високими професійними стандартами сучасної гуманітарістики.
Cited by 0 works. doi:10.15421/1723132 Open-access PDF