РАК ЩИТОПОДІНОЇ ЗАЛОЗИ: СУЧАСНА КЛАСИФІКАЦІЯ, НАПРЯМКИ МОРФОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ, НАНОТЕХНОЛОГІЇ
Е. О. Кіндратів, Зоряна Гурик, Наталія Чуйко · Прикарпатський вісник наукового товариства імені Шевченка ПУЛЬС · 2024
Вивчення проблеми раку щитоподіної залози (РЩЗ) і розробка ефективних методів його діагностики й лікування є одним із пріоритетних напрямів сучасної ендокринної хірургії, ендокринології, онкології та патологічної анатомії. Проаналізувати структуру злоякісних пухлин щитоподібної залози, сучасні аспекти їх морфологічної діагностики та можливості застосування нанотехнологій. Для досягнення мети на базі ПАВ КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» опрацьовано 804 направлення на гістологічне дослідження щитовидної залози (ЩЗ) хворих на різні захворювання ЩЗ в період з 2018 по 2022 рр. Проведений аналіз вітчизняних та закордонних наукових праць щодо сучасних методів діагностики РЩЗ. Результати проведеного дослідження вказують на те, що злоякісними новоутвореннями щитоподібної залози частіше хворіють жінки у віковому діапазоні від 40 до 65 років, середній вік 52,89 років. Серед новоутворень найбільша частка припадає на папілярну карциному, яка спостерігається 82,7% на фоні хронічного тиреоїдиту. Важливим у ранній діагностиці та визначені гістологічного варіанту РЩЗ є дослідження молекулярних біомаркерів за допомогою молекулярних методів, таких як полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР), секвенування геному, мас-спектрометрія і інші. Найважливішими молекулярними маркерами РЩЗ є визначення мутаціїї генів RET, BRAF і RAS. Застосування нанотехнологій у діагностиці РЩЗ може покращити можливості виявлення цього захворювання на ранніх стадіях та забезпечити більш точне та ефективне лікування. Однак важливо зазначити, що багато з цих технологій все ще перебувають у стадії досліджень, і їх клінічне впровадження може зайняти час. Використання нанотехнологій у біопсії може сприяти підвищенню точності та ефективності цього процесу, а також зменшити ризики ускладнень для пацієнтів. Однак, перед впровадженням таких технологій в клінічну практику, потрібні додаткові дослідження та клінічні випробовування для оцінки безпеки і ефективності.
Cited by 0 works. doi:10.21802/2304-7437-2024-21(71)-17-28 Open-access PDF