ЛУЧНІ ФІТОЦЕНОЗИ ЗАПЛАВИ БИСТРИЦІ ТИСМЕНИЦЬКОЇ В УМОВАХ ВТОРИННОЇ СУКЦЕСІЇ

Світлана Ярославівна Волошанська, Віктор Миколайович Сеньків, Inesa Drozd et al. · Acta Carpathica · 2025

У статті проаналізовано стан лучних фітоценозів заплави Бистриці Тисменицької після пірогенного навантаження. Серед антропогенних впливів на даній території пірогенні зміни були результатом випалювання сінокосів і пасовищ, потребою знищення рудеральних та адвентивних видів. Такий антропогенний вплив зумовив формування вторинної сукцесії. Дослідження біорізноманіття заплави річки Бистриці Тисменицької були започатковані у 2021 році й проводились упродовж 2022–2024 рр. Збір польових даних здійснювали маршрутним методом. Еколого-ландшафтну диференціацію рослинного покриву досліджували методом екологічних рядів, що ґрунтується на закладці екологічних профілів. Було закладено 3 екологічні профілі в заплавній долині річки. Назви судинних видів встановлювали за визначниками вищих рослин. Для визначення видового складу рослинності, рясності видів було закладено 5 ділянок у зоні антропогенного (пірогенного) впливу. Геоботанічні описи виконували за загальноприйнятою методикою. Синтаксономічний аналіз здійснювали за методом Браун-Бланке. Рясність рослин визначали за методикою Друде. Бистриця Тисменицька належить до групи малих річок Дністровського басейну й характеризується значними площами заплавних лук, бере свій початок у східній частині Верхньодністровських Бескидів і має протяжність 73 км. На заплавних територіях річки найбільш поширеними є ґрунти лучні на алювіальних відкладах і дерново-середньопідзолисті піщані та супіщані, які впливають на розвиток фітобіоти. На досліджуваних площах найчастіше траплялися представники родин Asteraceae та Rosaceae, менш чисельно представлені рослини родини Lamiaceae, Poaceae, Fabaceae, рідко зростали представники родин Caprifoliaceae, Apiaceae, Ranunculaceae, Equisetaceae, Euphorbiaceae, Plantaginaceae. Серед визначених видів поширеними й чисельними на території досліджень були: Achillea millefolium, Elymus repens, Cirsium arvense, Equisetum arvense. Значно рідше зустрічались Ranunculus acris, Vicia cracca, Daucus carota, Carduus nutans, Mentha longifolia, які зазвичай у фітоценозах не мали домінуючої ролі. Окремими фрагментами траплялися Agrimonia eupatoria, Tanacetum vulgare L., Rubus caesius, Potentilla anserina. Отже, вторинна сукцесія лучного біоценозу в заплаві річки Бистриця Тисменицька, що сформувалася внаслідок пірогенного навантаження, характеризується швидкими процесами відновлення фітобіоти, зокрема угрупуваннями лікарських рослин.

Cited by 0 works. doi:10.32782/2450-8640.2024.2.6

Authors

References