Особливості комплектування збройних сил іноземних держав

Yurii Kliat, Mykhailo Koval, Андрій Цибізов et al. · Міжнародний науковий журнал «Military Science» · 2025

Актуальність даної статті обумовлена тим, що система комплектування Збройних Сил України, як важлива складова військового будівництва, визначає спроможність військ (сил) протистояти реальному, а у подальшому – потенційному противнику, яким у найближчий перспективі залишається російська федерація. За своєю суттю система комплектування є системою забезпечення збройних сил військовослужбовцями й цивільним персоналом у мирний і воєнний час, а також створення запасу (резерву) військово-навчених людських ресурсів. Аналіз відсічі російської збройної агресії засвідчив, що, не дивлячись на суттєву перевагу противника в озброєнні та військовій техніці, Збройним Силам України вдалося зупинити його просування, а на деяких напрямках навіть відновити положення по державному кордону, що об’єктивно пояснюється саме перевагою у людському факторі. Разом з тим, були виявлені і певні проблеми у комплектуванні військ (сил) особовим складом. У зв'язку з цим дана стаття спрямована на виявлення можливих шляхів вирішення виниклих проблем на основі аналізу іноземного досвіду з питань комплектування, особливо з точки зору спроможності держави створювати мобілізаційний людський ресурс. На сьогодні основними способами комплектування залишаються такі: комплектування за контрактом, комплектування за призовом та їх поєднання – змішаний спосіб. На спроможності системи комплектування забезпечити збройні сили особовим складом впливає низка зовнішніх і внутрішніх факторів. Ці фактори формують потребу в особовому складі, визначають можливості держави забезпечити таку потребу з урахуванням вимог до особового складу і, в цілому, впливають на прийняття політичного рішення щодо способу комплектування. На основі проведеного аналізу можна констатувати, що кожний розглянутий спосіб комплектування збройних сил має свої переваги і недоліки, тому абсолютизувати той або інший спосіб немає сенсу. Що стосується комплектування Збройних Сил України в мирний час, то у прогнозованій перспективі доцільним буде вважатися змішаний спосіб, особливо з точки зору економічних та фінансових спроможностей держави. Матеріали статті можуть бути корисними для керівників структурних підрозділів, фахівців з кадрового менеджменту, а також науковцям і дослідникам в галузі національної безпеки.

Cited by 0 works. doi:10.62524/msj.2024.2.4.4 Open-access PDF

Authors