Ефективність ґрунтових гербіцидів у фітоценозах моркви столової в Поліссі України

Ю. Ф. Руденко, Svitlana Stoliar, И. Ю. Деребон · Аграрні інновації · 2025

Метою проведення досліджень було вивчення ефективності застосування ґрунтових гербіцидів для отримання високих врожаїв моркви столової в Поліссі України. Дослідження було проведено у 2023–2024 роках на посівах сорту Кампіно, з використанням препаратів: Гезагард, Рейсер, Стомп і Комманд. Морква столова, як важлива овочева культура, відзначається низькою конкурентоспроможністю на початкових етапах росту, що створює сприятливі умови для розвитку бур’янів. Встановлено, що в умовах Полісся головними бур’янами, які домінували у посівах моркви, були лобода біла, щириця зігнута, гірчак почечуйний і галінсога дрібноквіткова. Аналіз ефективності гербіцидів показав, що Рейсер, КЕ у нормі 2,5 л/га забезпечував найкраще зниження забур’яненості (до 83%) протягом усього вегетаційного періоду, не впливаючи негативно на ріст та розвиток моркви. Серед інших препаратів Гезагард забезпечив ефективність на рівні 58,7% за чисельністю бур’янів і 44,2% за масою, тоді як Комманд виявився найменш ефективним. Стомп, КЕ також продемонстрував добру ефективність, особливо проти лободи білої та грициків звичайних. Особливу увагу приділено динаміці забур’яненості, яка була найвищою у червні, коли домінували ранні ярі бур’яни. Застосування гербіцидів дозволило значно знизити витрати на трудомісткі ручні прополки та забезпечити збільшення врожайності моркви. Найвища врожайність (58,7 т/га) була досягнута при використанні гербіциду Рейсер, КЕ. У роботі акцентовано увагу на важливості правильного вибору норм витрати та строків внесення гербіцидів з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов. Отримані результати свідчать про доцільність використання гербіциду Рейсер, КЕ у технологіях вирощування моркви столової для зниження забур’яненості та підвищення ефективності виробництва. Рекомендовано впровадження систем захисту моркви від бур’янів на основі ґрунтових гербіцидів у Поліссі України.

Cited by 0 works. doi:10.32848/agrar.innov.2024.28.15

Authors