ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ДО СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ: ТЕОРІЯ, МЕТОДИКА, ДОСВІД
Валентина Іванівна Мірошніченко, Олег Желавський, Наталія Желавська et al. · Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України Серія педагогічні науки · 2025
У статті з’ясовано, що стратегічні комунікації є важливим інструментом взаємодії держави, міжнародних організацій, бізнесу та суспільства. Вони охоплюють управління інформаційними потоками, формування суспільної думки та реалізацію інформаційних кампаній. Проте в науковій спільноті існують різні підходи до їх визначення. Універсальний підхід підкреслює стратегічну природу управління комунікаціями, однак не деталізує методів їх реалізації. Академічний підхід акцентує увагу на інформаційному впливі та формуванні бажаної поведінки аудиторій. Військово-політичний підхід розглядає стратегічні комунікації як інструмент інформаційної безпеки та боротьби з дезінформацією. Медійний підхід фокусується на використанні цифрових платформ і соціальних мереж для впливу на громадську думку.Еволюція стратегічних комунікацій має глибокі історичні корені – від античних методів пропаганди до сучасних цифрових технологій. Від традиційних форм управління інформацією (пропаганда, дипломатія, військові кампанії) стратегічні комунікації перетворилися на міждисциплінарну сферу, що охоплює кібербезпеку, цифрові технології та соціально-психологічний вплив.Досвід провідних країн (США, Великої Британії, Литви, Швеції, Канади) свідчить про те, що ефективна підготовка фахівців зі стратегічних комунікацій ґрунтується на міждисциплінарному підході, практико орієнтованих методиках та активному використанні сучасних технологій. Навчальні програми включають проблемно орієнтоване навчання, аналіз кейсів, моделювання кризових ситуацій, рольові ігри, використання штучного інтелекту й аналіз великого масиву даних.Для України, яка перебуває в умовах гібридної війни, стратегічні комунікації мають критичне значення. Вони є інструментом протидії дезінформації, мобілізації суспільства та міжнародного позиціонування держави. Важливим завданням є модернізація освітніх програм у цій сфері, впровадження новітніх методик навчання та посилення практичної складової підготовки фахівців.
Cited by 0 works. doi:10.32453/pedzbirnyk.v40i1.1819 Open-access PDF