ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ВВНЗ В УМОВАХ СУЧАСНОЇ ВІЙНИ
Андрій Олександрович Вітченко · Osvìta doroslih: teorìâ, dosvìd, perspektivi · 2024
Пропоновану статтю присвячено розкриттю сутності, структури й основних проблем професіоналізації викладачів ВВНЗ в умовах сучасної російсько-української війни, визначенню перспективних підходів до їх розв’язання у системі неперервної професійної освіти. Проведений критичний аналіз наукових джерел виявив суттєві розходження в поглядах на структуру і цільову спрямованість професіоналізації викладачів, простежено негативні тенденції щодо її формалізації, звуження до окремих етапів (рівнів) професійної підготовки, що суперечить засадничому принципу неперервності. Для подолання наявних недоліків запропоновано розглядати професіоналізацію як цілеспрямований процес неперервного професійного зростання викладача, опанування нових професійно важливих якостей, досягнення більш високого рівня професійної підготовки. Розроблено модель професіоналізації викладача вищої військової школи, що узгоджує основні етапи (компетентнісно орієнтований, інноваційно-пошуковий, рефлексивно-творчий) з рівнями педагогічної кваліфікації (компетентність, професіоналізм, майстерність). Окрему увагу зосереджено на тому, що перехід від етапу до етапу та професійне зростання від рівня до рівня відбувається внаслідок цілеспрямованого та успішного розвитку викладача, який набуває при цьому якісно нових особистісно і професійно важливих якостей – самокерованість, досвідченість, інноваційність, ніціативність, рефлексивність, прогностичність, натхненність тощо. Проаналізовано результати емпіричного дослідження, проведеного з метою вивчення реального стану, наявних проблем і перспектив удосконалення системи професійного розвитку викладачів ВВНЗ в умовах воєнного стану. Отримані результати засвідчили наявність цілої низки обʼєктивних і субʼєктивних чинників, які негативно позначаються на персональному ставленні до професії і самооцінці, внутрішній мотивації, якості викладання. Звідси дійшли висновків щодо нагальності цілеспрямованого вдосконалення цього процесу з метою подолання надмірної директивності в управлінні, посилення соціально-психологічного супроводу, підвищення суб’єктності офіцерів, які обіймають науково-педагогічні посади у військових вишах. Чинна система професійного розвитку викладачів ВВНЗ потребує належного структурування (етапи, рівні) і технологічного забезпечення для кожного структурного компонента (критерії оцінювання, діагностичний інструментарій). Для усунення виявлених проблем запропоновано урізноманітнити види і форми професійної підготовки, відійти від формально-процесного та впровадити рейтинговий підхід до оцінювання ефективності професіоналізації, синхронізувати її із кар’єрним зростанням, осучаснити традиційні прийоми зовнішньої мотивації і стимулювання професорсько-викладацького складу військових вишів, покращення професійного відбору офіцерів до підготовки в ад’юнктурі, впровадження дієвих механізмів забезпечення якості професійної підготовки майбутніх військових викладачів (селекція, змагальність, рейтингування, конкурсний підхід до призначення на викладацькі посади тощо). Ключові слова: військовий викладач; вища військова школа; проблеми професіоналізації; російсько-українська війна; система неперервної професійної освіти.
Cited by 1 works. doi:10.35387/od.2(26).2024.56-71 Open-access PDF