СВІДОМІСТЬ ЯК ОБ'ЄКТ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ВИКЛИКИ

Тетяна Яковець · Перспективи та інновації науки · 2025

СВІДОМІСТЬ ЯК ОБ'ЄКТ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ВИКЛИКИ Анотація.У статті здійснено комплексний аналіз феномену свідомості як ключового об'єкта наукового пізнання в межах психологічного дискурсу.Актуальність теми зумовлена потребою у переосмисленні традиційних і сучасних теоретико-методологічних підходів до вивчення свідомості в умовах зростання міждисциплінарного наукового інтересу та технологічного розвитку.Розглянуто основні історичні моделі дослідження свідомості, зокрема в контексті класичних шкіл психології: інтроспекціонізму, біхевіоризму, психоаналізу та гуманістичної психології.Проведено порівняльний аналіз сучасних наукових теорій, зокрема теорії глобального робочого простору, інтегрованої інформації, прогнозованого мозку та феноменологічного підходу.Особливу увагу приділено методологічним викликам дослідження свідомості: складності верифікації суб'єктивного досвіду, обмеженості традиційних емпіричних методів, проблемі операціоналізації понять.Методологічною основою дослідження стали: структурно-функціональний аналіз, логікотеоретичне моделювання, порівняльно-аналітичний метод, систематизація емпіричних і теоретичних даних, якісний контент-аналіз сучасних досліджень.Визначено головні виклики: складність верифікації суб'єктивного досвіду, обмеженість традиційних експериментальних процедур, проблема операціоналізації понять.. Обґрунтовано необхідність поєднання якісних і кількісних методів, феноменологічного опису, експериментального моделювання та новітніх підходів до обробки даних.Запропоновано удосконалити методичний інструментарій психології свідомості шляхом інтеграції інтерв'ю із відкритими запитаннями, експериментальних методів спостереження та когнітивного моделювання.Перспективи подальших досліджень окреслено у напрямах когнітивної психології, психотерапії, кіберпсихології, освітнього процесу та прикладної діяльності психолога.Наголошено на необхідності формування нових пізнавальних парадигм, здатних відобразити суб'єктивний, динамічний і багаторівневий характер свідомості як феномену.Результати дослідження можуть сприяти розвитку ефективних психологічних практик і методик, що враховують складність і багатовимірність свідомості в різних сферах людської діяльності.

Cited by 0 works. doi:10.52058/2786-4952-2025-7(53)-1677-1687 Open-access PDF

Authors