ПАРТИСИПАЦІЯ В ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ КРИЗ: РЕКОМЕНДАЦІЇ ВООЗ ТА ООН

Лариса Курносенко · Актуальні питання у сучасній науці · 2025

ПАРТИСИПАЦІЯ В ОХОРОНІ ЗДОРОВ'Я В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ КРИЗ: РЕКОМЕНДАЦІЇ ВООЗ ТА ООН Анотація.У статті проаналізовано міжнародні нормативно-правові засади партисипації у сфері охорони здоров'я в умовах глобальних криз.Розглянуто рекомендації провідних міжнародних організацій -ВООЗ та ООН -щодо активізації участі громадськості у формуванні політик громадського здоров'я.Автором простежено історичну динаміку інституціалізації права на участь у глобальному медико-правовому дискурсі, що почалася з ухвалення Загальної декларації прав людини та Конституції ВООЗ у 1948 році.Досліджено чотири ключові етапи формування міжнародної нормативної бази: період закріплення фундаментальних прав і свобод; період ідеологічних суперечок і пошуку балансу в управлінні охороною здоров'я; етап розширення концепції громадської участі; сучасний період глобалізації партисипативних підходів.Особливу увагу приділено впливу таких кризових чинників, як пандемії, соціальна нерівність, кліматичні зміни, збройні конфлікти та деградація довіри до інституцій, на трансформацію підходів до управління громадським здоров'ям.Акцентовано на важливості партисипації як інструменту стійкості, адаптивності та легітимності публічної політики у сфері охорони здоров'я.Розглянуто роль цифрових технологій як нових засобів залучення громадськості до прийняття рішень в умовах соціального дистанціювання та зростання недовіри до традиційних каналів управління.Окремо проаналізовано міжнародні документи, які стали відповіддю на кризові виклики: Алма-Атинську декларацію, Отавську хартію, Цілі сталого розвитку, Міжнародні медико-санітарні правила та інші.У результаті дослідження сформульовано висновок про те, що міжнародна нормативно-правова база поступово трансформується від декларативних принципів до практичних механізмів реалізації права на участь.Такі механізми передбачають не лише створення інституційних умов, але й розвиток міжсекторального партнерства, розбудову цифрових платформ та адаптацію міжнародного досвіду до національного контексту.Отримані результати мають

Cited by 0 works. doi:10.52058/2786-6300-2025-8(38)-281-294 Open-access PDF

Authors