ОРГАНІЗАЦІЙНО-УПРАВЛІНСЬКІ МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ПЕДАГОГІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ГЕНЕРАТИВНОГО ШІ ПІД ЧАС ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

Сергій Андрійович Пойда, Петро Кухарчук, Олена ПОВАЖУК · Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти Серія «Екологія Публічне управління та адміністрування» · 2025

У статті досліджується актуальна проблема підготовки педагогічних працівників до ефективного використання сервісів генеративного штучного інтелекту в освітньому процесі в контексті цифрової трансформації системи загальної середньої освіти. У дослідженні обґрунтовано необхідність формування в учителів професійної готовності до впровадження інноваційних цифрових інструментів, зокрема технологій генеративного штучного інтелекту, у практику викладання. Зазначається, що впровадження таких інструментів передбачає не лише технічну обізнаність, а й методичну, етичну та психолого-педагогічну підготовку вчителя. У процесі аналізу сучасного наукового дискурсу продемонстровано як потенційні переваги, так і виклики, пов’язані з використанням генеративного штучного інтелекту в освіті. Зокрема, ризики порушення академічної доброчесності, зменшення міжособистісної взаємодії, а також можливу цифрову залежність здобувачів освіти від автоматизованих рішень. Водночас увага дослідників акцентується на можливостях генеративного штучного інтелекту щодо персоналізації навчання, генерації навчального контенту, адаптації освітніх матеріалів до потреб учнів, а також оптимізації повсякденної діяльності учителя, не пов’язаної з виконанням професійних обов’язків. Мета статті – продемонструвати конкретні кейси безпечного та відповідального використання генеративного штучного інтелекту безпосередньо в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти. У центрі уваги дослідження перебуває аналіз досвіду впровадження курсів підвищення кваліфікації педагогів за темою «Основи використання генеративного штучного інтелекту в освітній діяльності», які реалізовувалися на базі КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти». Проаналізовано зміст курсів, який побудовано на засадах практико-орієнтованого навчання, що містить як теоретичні, так і практичні компоненти. Особливу увагу в межах курсу приділено навчанню педагогів створення ефективних запитів (промптів), аналізу результатів генерації, оцінюванню достовірності та доречності інформації, а також інтеграції штучного інтелекту на різних етапах освітнього процесу. Методологія. У статті репрезентовано добірку методичних прийомів, які можуть бути використані вчителями різних предметів для інтеграції генеративного штучного інтелекту в щоденній освітній практиці. Серед них – пояснення складних понять із застосуванням адаптивних промптів, моделювання взаємодії з генеративним штучним інтелектом в освітньому процесі, створення візуального ряду до художніх творів, генерація навчального контенту на уроках різних навчальних дисциплін. Значну увагу приділено розвиткові критичного мислення учнів, формуванню навичок перевірки фактів, інтерпретації медіатекстів, а також формуванню інформаційної та цифрової безпеки. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше запропонована систематизація кейсів відповідального та доброчесного застосування сервісів штучного інтелекту на уроках, авторами представлено бачення використання штучного інтелекту не тільки як інструменту для оптимізації роботи вчителя, але і як засобу формування та розвитку в педагогів і учнів критичного мислення, академічної доброчесності, компетентностей, пов’язаних із кібербезпекою та медіаграмотністю. Висновки. У роботі підкреслено, що формування готовності вчителів до запровадження генеративного штучного інтелекту в освітній процес має здійснюватися системно, з урахуванням міждисциплінарного підходу, компетентнісної орієнтації та етичних засад.

Cited by 1 works. doi:10.32782/2786-5681-2025-2.12 Open-access PDF

Authors