«СТРАТЕГІЧНА КУЛЬТУРА» ЯК ПЕРСПЕКТИВНЕ ПРЕДМЕТНЕ ПОЛЕ БЕЗПЕКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
О. Yu. Poltorakov, Володимир Володимирович Рахімов · Суспільство та національні інтереси. · 2026
СТРАТЕГІЧНА КУЛЬТУРА» ЯК ПЕРСПЕКТИВНЕ ПРЕДМЕТНЕ ПОЛЕ БЕЗПЕКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Анотація.Стаття присвячена комплексному дослідженню феномену «стратегічної культури» як наукового поняття в контексті його дефініційного виміру та місця у сучасному безпекознавстві.Актуальність дослідження зумовлена як загостренням глобальних безпекових викликів -передусім широкомасштабною збройною агресією Росії проти України, -так і нагальною потребою критичного й синтетичного введення перспективних теоретичних розробок у вітчизняний науково-аналітичний дискурс.На основі систематичного аналізу провідних зарубіжних і вітчизняних джерел, у тому числі фундаментальної колективної монографії Routledge Handbook of Strategic Culture (2024), досліджено генезу терміну «стратегічна культура» з моменту його введення Дж.Снайдером у 1977 р. та простежено еволюцію концептуального наповнення від першого до четвертого покоління дослідницьких шкіл.Виявлено та систематизовано ключові методологічні «вузли протиріч» концепції: протистояння ідеаційного та поведінкового вимірів, монолітності та множинності (стратегічних субкультур), стабільності та змінності, культури та раціональності, а також проблема рівнів аналізу.Аргументовано, що стратегічна культура є багатовимірним конструктом, який охоплює ідеї, переконання, цінності, норми та поведінкові паттерни відповідних безпекових спільнот і виконує функцію когнітивної «лінзи», що формує «палітру уявного» -набір варіантів дій, які взагалі можуть розглядатися як прийнятні та легітимні.Обґрунтовано необхідність використання інтегративного підходу, що враховує ідеаційний, поведінковий і контекстуальний виміри концепту.Запропоновано авторське узагальнювальне визначення:
Cited by 0 works. doi:10.52058/3041-1572-2026-3(23)-1249-1263 Open-access PDF