Гемостатичні порушення у вагітних із недиференційованою дисплазією сполучної тканини
В. Ю. Кучмій, А. С. Маланчук, Л. М. Маланчук et al. · Український медичний часопис · 2026
Мета: визначити особливості гемостатичного профілю у вагітних із недиференційованою дисплазією сполучної тканини (НДСТ) та оцінити його зв’язок з обсягом акушерської крововтрати, частотою післяпологових кровотеч і потребою в гемостатичних втручаннях. Об’єкт і методи дослідження. Проведено проспективне одноцентрове когортне дослідження за участю 144 вагітних: 74 жінки з клінічними ознаками НДСТ (основна група) та 70 вагітних без ознак дисплазії (контроль). Оцінювали стандартні лабораторні показники гемостазу (тромбоцити, міжнародне нормалізоване відношення (МНВ), активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), тромбіновий час, фібриноген, D-димер) у 32–34-й тиждень вагітності та перед пологами, а також параметри тромбоеластографії (ТЕГ) до та після розродження. Аналізували обсяг крововтрати, частоту післяпологової кровотечі та потребу в терапевтичних втручаннях. Результати. У вагітних із НДСТ виявлено менш виражену фізіологічну гіперкоагуляційну адаптацію порівняно з контрольною групою. Перед пологами рівень фібриногену був достовірно нижчим (4,18±0,78 проти 4,52±0,73 г/л; p=0,008), а частка жінок із його зниженням <3,5 г/л — вищою (18,9 проти 7,1%; p=0,034). Також відзначено подовження АЧТЧ (29,4±3,1 проти 27,8±2,9 с; p=0,002) і тромбінового часу (16,8±1,7 проти 15,9±1,6 с; p=0,002), а до того ж зниження кількості тромбоцитів перед пологами (214,6±42,8·10⁹/л проти 228,9±41,2·10⁹/л; p=0,043) при одночасному підвищенні Mean Platelet Volume (MPV) (10,6±0,9 проти 10,1±0,8 фл; p=0,001). За даними ТЕГ, перед розродженням у групі НДСТ визначено подовження R-часу (4,7±1,1 проти 4,3±1,0 хв; p=0,028) і K-часу (1,4±0,4 проти 1,2±0,3 хв; p=0,007), зменшення α-кута (69,8±5,2 проти 72,4±4,8°; p=0,003) та максимальної амплітуди (МА) згустка (66,8±5,1 проти 69,5±4,9 мм; p=0,002). У ранній післяпологовий період ці зміни посилювалися: MA знижувалася до 64,3±5,8 проти 68,4±5,1 мм; p<0,001, а частка пацієнток із MA <65 мм зростала до 37,8 проти 14,3%; p=0,002. Водночас відзначали підвищення фібринолітичної активності (LY30: 1,4±0,7 проти 1,0±0,5%; p=0,004). Встановлені зміни свідчать про зниження коагуляційного резерву та функціональної стабільності згустка у вагітних із НДСТ, що асоціюється з підвищеним ризиком акушерської крововтрати. Висновки. Вагітні з НДСТ характеризуються помірним, але системним зниженням гемостатичного резерву. Стандартні лабораторні показники виявляють обмежені зміни, тоді як ТЕГ є більш чутливим методом оцінки інтегрального коагуляційного потенціалу. Зниження рівня фібриногену та MA може розглядатися як ранній предиктор підвищеного ризику післяпологової кровотечі. Пацієнтки з НДСТ потребують індивідуалізованого підходу до ведення вагітності з урахуванням ризику геморагічних ускладнень.
Cited by 0 works. doi:10.32471/umj.1680-3051.276106
Authors
References
- The decrease of fibrinogen is an early predictor of the severity of postpartum hemorrhage
- The Beighton Score as a measure of generalised joint hypermobility
- Urogenital and pelvic complications in the Ehlers‐Danlos syndromes and associated hypermobility spectrum disorders: A scoping review
- Coagulation parameters during the course of severe postpartum hemorrhage: a nationwide retrospective cohort study
- Hemostatic abnormalities in patients with Ehlers–Danlos syndrome
- Assessment of Coagulation by Thromboelastography During Ongoing Postpartum Hemorrhage: A Retrospective Cohort Analysis
- Vascular type Ehlers-Danlos syndrome is associated with platelet dysfunction and low vitamin D serum concentration
- Pregnancy outcomes in women with Ehlers-Danlos Syndrome
- The role of viscoelastic hemostatic assays for postpartum hemorrhage management and bedside intrapartum care
- Pregnancy and Fetal Outcomes in Patients With Ehlers-Danlos Syndrome: A Nationally Representative Analysis