Удосконалення технології посічених напівфабрикатів з використанням активних стабілізаторів м'ясних систем

Максим Сергійович Грицай · Institutional Repository of National University of Food Technologies · 2025

Метою роботи є удосконалення технології посічених напівфабрикатів шляхом використання активних стабілізаторів м’ясних систем, зокрема безфосфатних харчових добавок. Пріоритетним завданням підприємств харчової промисловості є стабільне забезпечення споживачів високоякісними і конкурентноспроможними продуктами харчування. Якість м’ясопродуктів обумовлюють не лише рівень розвитку техніки і технології, а значною мірою властивості і стан сировини, яка у собівартості готової продукції становить до 70-80%. Забезпечення підприємств м’ясопереробної галузі якісною сировиною тваринництва і птахівництва набуває особливу гостроту. Функціональні властивості м’ясної сировини залежать головним чином від хімічного складу, який змінюється відповідно до анатомічного походження м’язів, генотипу та віку тварин і птиці, а також складу кормів, що впливає на якість м’ясопродуктів. Значна частка сировини має відхилення від традиційного перебігу автолізу (NOR) і характеризується ознаками вад якості (DFD, PSE, RSE, RFN) через інтенсивні технології відгодівлі і підвищення швидкості росту та виходу м’язової тканини, утворення міопатій та м’язових дистрофій (SM – м’ясо спагеті, WS – білі смуги, WB – дерев’яні груди, характерні для м’яса птиці), незрілість внутрішньом’язової сполучної тканини, які погіршують функціонально-технологічні властивості м’ясної сировини. Крім вище наведеного природна різноманітність якості м’ясної сировини внаслідок мінливості передзабійних, післязабійних та вплив факторів технологічної обробки, а також використання низькосортного, мороженого м’яса ускладнюють його промислову переробку. Використання функціональних інгредієнтів для оптимізації функціонально-технологічних властивостей м’ясної сировини нівелює вплив природної мінливості якості і в той же час забезпечує виготовлення широкого асортименту продуктів для задоволення потреб споживачів. Обґрунтовано використання методик для аналізу сировини, модельних м’ясних фаршевих систем та готової продукції. Для визначення функціонально- технологічних показників застосовані фізико-хімічні та інструментальні методи аналізу. Розроблено схему проведення комплексних досліджень за тематикою дисертаційної роботи яка передбачала: аналітичний огляд літературних і патентних джерел; формулювання мети і завдань роботи; екпериментальні дослідження; промислова апробація удосконаленої технології в умовах м’ясопереробних підприємств; висновки. Проведено маркетингові дослідження поведінки споживачів для оцінки ринку м’ясних посічених напівфабрикатів з точки зору споживчих пріоритетів та прихильностей споживачів. Підтверджено, задоволення споживчих пріоритетів та прихильностей споживачів можливе шляхом використання в рецептурах інгредієнтів природного походження, що відповідає тенденції чисте маркування (“Clean label”), яке є приорітетним в харчовій промисловості Європейського Союзу. Визначено вплив нефосфатних харчових добавок на модельні м’ясні фаршеві системи яловичини величиною pH 5,54 ± 0,12. Для забезпечення мінімальних втрат маси м’ясних систем при термообробленні експериментальним шляхом досліджено та з використанням математичних методів отримано регресивні залежності, які вказують на те, що частка "Амідину" в складі комплексної добавки повинна складати 0,81%, карбонату калію 0,39%, а цитрату натрію 0,21% до маси м’ясної сировини. Встановлено, що для досягнення одного і того ж рівня рН порівнюваних 1-% розчинів активних стабілізаторів необхідно вносити різну кількість 0,1н HCl. Для розробленого безфосфатного комплексу активних стабілізаторів цей показник становить 37,9 мл 0,1н HCl і має максимальний рівень як загальної, так і поетапної буферної ємності, що забезпечує показник рН у діапазоні технологічного процесу м’ясних фаршів посічених напівфабрикатів. Порівняно вплив розробленого комплексу і харчових фосфатів на біохімічні зміни, які обумовлюють втрати при розморожуванні, зміни кольору і текстури в модельних м’ясних фаршевих системах з такими співвідношеннями м’ясної сировини свинини: нежирна/ сало:100/0%, 95/5%, 90/10%, 85/15% і 80/20%. Для прискорення біохімічних процесів імітували цикли розморожування – заморожування, зраки заморожували при температурі -30 °C…-35 °C до температури всередині нижче -18 °C. Зразки зберігали в замороженому стані при -18 °C протягом 7 днів, а потім розморожували при 4 °C протягом 12 годин, доки температура всередині не досягла 0–2 °C, а потім перший цикл заморожування – розморожування вважався завершеним. Визначення втрати маси при розморожуванні свідчить що для контрольних модельних зразків цей показник становить 13,77%, а для дослідних 13,53%. Процес термооброблення підвищує величину втрат маси до 19,75% у контрольних проти 18,61% у дослідних зразках. Характеристики світлості (L∗), насичення червоним кольором (а∗) і жовтизна досліджуваних зразків (b∗) у дослідних зразках не поступаються контрольним, а переважають їх, що свідчить про вдало підібраний якісний і кількісний склад розробленого комплексу. За результатами визначення твердості можна побачити, що зі збільшення вмісту жирної сировини відбувається формування більш рихлої м’язово-білкової матричної мережі, що призводить до зниження твердості. Разом з тим показники твердості зразків спочатку зростали, а потім знижувався зі збільшенням циклів заморожування – розморожування. Ці зміни можна пояснити утворенням міцної тривимірної білкової матриці під час перших циклів, що призводить до підвищення показників твердості. Розщеплення ліпідів і білків на більш прості молекули знижує не лише харчову і біологічну цінність, негативно вливає на термін зберігання, але і є причиною небажаного згіркнення та зміни кольору, що знижує органолептичні показники м’ясних систем. Дослідженнями підтверджено зменшення кількості утворених продуктів окиснення ліпідів у зразках з безфосфатним комплексом, а саме 0,42 мг MDA/кг проти 0,45 мг MDA/кг у контрольних зразках. Виявлено зниження накопичення вторинних продуктів окиснення ліпідів в другому періоді та різке зниження в наступний період збе

Cited by 0 works.

Authors