Методи розвитку критичного мислення у студентів спеціальності "Біотехнологія та біоінженерія"

Леонід Володимирович Горбунов, Д. Р. Андрощук, Оксана Вікторівна Звягінцева · eNTUKhPIIR Repository (Kharkiv Polytechnic Institute) · 2019

VІІІ Міжнародна науково-практична конференція 7-8 листопада 2019 р.УДК: 37.012.7 МЕТОДИ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ "БІОТЕХНОЛОГІЇ ТА БІОІНЖЕНЕРІЯ" Горбунов Л.В., Андрощук Д.Р., Звягінцева О.В.Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", м.Харків, Україна.Вступ.Нова реформа вищої освіти в Україні заснована на підготовці студентів на трьох рівнях: бакалаврів, магістрів і докторів філософії.Перші два мають статус освітній, а третій освітньо-науковий.Розвиток наукового світогляду у аспірантів засноване на культивуванні критичного мислення.Значимою проблемою навчання є необхідність застосування креативних форм мислення, які майже не розвиваються в технічних вищих навчальних закладах нашої країни [4].Основний акцент системи освіти технічних спеціальностей, зокрема, спеціальності «Біотехнології та біоінженерія» побудований на розвитку мислення в форматі заданої концепції.Це призводить до нездатності студентів генерувати нові ідеї і, як наслідок, висувати оригінальні гіпотези при проведенні досліджень.Розроблені в 70 -80-х роках минулого століття ігрові методи навчання мають низький потенціал розвитку креативного мислення.Необхідною умовою критичного мислення, на нашу думку, є діалектичне єдність альтернативних форм креативного і концептуального мислення.Мета дослідження.Метою нашої роботи є розробка методології розвитку критичного мислення у студентів-біотехнологів, представленої системою методів культивування наукового мислення.Методи дослідження.В основу роботи покладені основні теоретичні методи дослідження розвитку креативного мислення ТРВЗ (теорія рішення винахідницьких задач) розроблені Генріхом Сауловичем Альтшуллером [1], Едвардом де Боно (мозковий штурм, 6 капелюхів) [2], Бахтияров О. Г. (активна свідомість, деконцентрация) [5], Стариков П. А.(технології творчості).Основні результати.Запропонована методологія складається з трьох ступенів (таблиця 1), що відповідає рівням навчання у вищій школі.Перший ступінь спрямований на розвиток концептуального -понятійного мислення, що відповідає прийомам навчання загальним і спеціальним предметам на першому рівнібакалавраті.Максимальна ефективність вивчення класичних -екстенсивних технологій проводиться при наявності прямого і зворотного зв'язку, що відповідає активній технології навчання [4].Концептуальне мислення досить добре розвинене в технічних вищих навчальних закладах.Позитивним аспектом даної форми пізнання є послідовність і несуперечливість суджень, регламентованих законами формальної логіки.Недоліком даної форми мислення є нездатність студентами генерувати нові ідеї і, як наслідок, практично повна відсутність оригінальності суджень.Область мислення лімітується рамками вже пізнаного.При цьому в учнів виникає явна проблема подолання існуючих шаблонів судження.На даному етапі навчання формується фахівець як індивід, здатний вирішувати тільки стандартні завдання.

Cited by 0 works. Open-access PDF

Authors