Біотехнологія отримання та низькотемпературного зберігання похідних плаценти для лікування гінекологічної патології
Володимир Юрійович Прокопюк · Електронний архів наукових та освітніх матеріалів КПІ ім. Ігоря Сікорського (КПІ ім. Ігоря Сікорського) · 2025
Прокопюк В.Ю. Біотехнологія отримання та низькотемпературного зберігання похідних плаценти для лікування гінекологічної патології. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.20 – «Біотехнологія». Дисертація виконана в Інституті проблем кріобіології та кріомедицини НАН України, Харків. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» МОН України, Київ, 2025. Швидкий розвиток клітинної та тканинної терапії робить актуальним пошук нових біотехнологій отримання та зберігання біопрепаратів. Перспективним джерелом клітин, тканин, та біологічно активних речовин для клінічного застосування є плацента. Це обумовлено різноманіттям клітин та тканин, які можна отримати, великим проліферативним потенціалом, низькою імуногенністю, відсутністю етичних проблем, можливістю застосування аутоматеріалу. Для успішного застосування похідних плаценти необхідно створення ефективних біотехнологій отримання, довгострокового зберігання та транспортування, що може бути забезпечене завдяки застосуванню низьких температур. Важливою особливістю похідних плаценти є їх тропність до органів жіночої статевої системи. Під час вагітності під дією плаценти змінюється функціонування ряду систем організму матері та перебіг багатьох захворювань, що створює підґрунтя до їх застосування насамперед при патології жіночої статевої системи. Гінекологічними захворюваннями, що вносять вагомий вклад в захворюваність та можуть бути успішно проліковані кріоконсервованими похідними плаценти є: інфекційна, аутоімунна, ендокринна патологія, ішемічні та післяопераційні порушення. За даними U.S. National Library of Medicine та U.S. National Institutes of Health зареєстровано близько 16000 досліджень та 400 клінічних випробувань, присвячених похідним плаценти. Втім невирішеним залишається ряд питань. В Україні плацента та виділені з неї клітини відносяться до «Переліку тканин і клітин людини, з якими дозволена діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини» (Наказ МОЗ № 276 від 20.04.2012, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5.07.2012 за № 1124/21436) та не поширюється на сферу дії закону «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» (ст. 3., редакція № 1967-IX від 16.12.2021). Таким чином, виготовлення застосування препаратів плаценти не вважається трансплантацією та може бути реалізовано банками пуповинної крові, інших тканин і клітин людини. Розроблені технології отримання, кріоконсервування експлантів плаценти, клітин, тканинноінженерних структур потребують вдосконалення з метою підвищення збереженості матеріалу, для чого необхідно з'ясувати особливості впливу різних факторів кріоконсервування та компонентів середовища на біооб’єкти. Нез’ясованими є також характер впливу плаценти та її похідних на статеву систему, перебіг ряду захворювань, та можливість їхнього застосування в лікуванні патологічних процесів. Невирішеними є практичні задачі кріоконсервування тканин, біоінженерних структур, довгострокового зберігання та транспортування біоматеріалу, вдосконалення існуючих методів кріоконсервування, оскільки вони не завжди забезпечують повне збереження матеріалу. Існуючи методи лікування гінекологічної патології не забезпечують достатньої ефективності, тому потребують вдосконалення та пошуку нових шляхів подолання проблеми. Метою дослідження було наукове обґрунтування біотехнології отримання та зберігання похідних плаценти для лікування гінекологічної патології. Робота має три розділи. На першому визначали можливості отримання, вплив факторів кріоконсервування, гіпотермічного, субнормотермічного зберігання на похідні плаценти (клітини, експланти, сфероїди, альгінатні носії). На другому виявляли вплив кріоконсервованих похідних плаценти на окремі культури клітин та тканин в системі in vitro (фібробласти, нейроклітини, спленоцити, матка, яєчники). На третьому вивчали вплив кріоконсервованих похідних плаценти на функції жіночої статевої системи в нормі та при моделюванні типових патологічних станів (інфекційний процес, антифосфоліпідний синдром, полікистоз яєчників, травма та ішемія яєчників, операційна травма, постхіміотерапевтичне передчасне виснаження яєчників). Для отримання та характеристики похідних плаценти застосовувались методи культивування клітин, тканин, створення тканинноінженерних структур, світлову, конфокальну лазерну скануючи мікроскопію, проточну цитометрію, біохімічні методи. Для оцінки впливу факторів кріоконсервування застосовували програмне заморожування, кріомікроскопію, методи повільного та швидкого заморожування. Для оцінки впливу похідних плаценти на жіночу репродуктивну систему застосовували моделювання патологічних станів на лабораторних тваринах, гістологічні, морфометричні біохімічні методи. Використовували комп’ютерну обробку зображань, даних конфокальної мікроскопії, проточної цитометрії, статистичну обробку даних. У дисертаційній роботі вперше проведено комплексне теоретичне обґрунтування біотехнологічних підходів до отримання, кріоконсервування, гіпотермічного зберігання похідних плаценти (експлантів, клітин в суспензії, в сфероїдах та інкапсульованих в альгінатних сферах) та їх застосування при найбільш розповсюдженій та соціально значущої гінекологічній патології в експерименті. Встановлено, що експланти, клітини плаценти в суспензії та в альгінатних мікросферах зберігають структуру, життєздатність та метаболічні характеристики (за даними вітального забарвлення, тестів МТТ та відновлення резазурину) при культивуванні. Сфероїди, отримані з клітин плаценти є нестійкими, мають тенденцію до руйнування та адгезії. Клітини, виділені з ворсин плаценти, плідних оболонок мають характеристики мезенхімальних стовбурових клітин (імунофенотип CD90+, CD73+, CD105+, CD34-, здатні до індукованого диференціювання в адипогенному, хондрогенному та остеогенному напрямку). Вперше виявлено, що при субнормотермічних умовах (20ºС) експланти, к
Cited by 0 works.