Дослідження газодетонаційної установки для метання

Олександр Валерійович Сакун, Ю. В. Хілько, Костянтин Володимирович Коритченко · eNTUKhPIIR Repository (Kharkiv Polytechnic Institute) · 2014

Секція 2 134 Сакун А.В. 1 , к.б.н., с.н.с.Хілько Ю.В. 2 Коритченко К.В. 1 , к.т.н., с.н.с. 1 Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м.Харків 2 Національний університет цивільного захисту України, м.Харків ДОСЛІДЖЕННЯ ГАЗОДЕТОНАЦІЙНОЇ УСТАНОВКИ ДЛЯ МЕТАННЯ Сучасні збройні конфлікти характеризуються широким застосуванням мобільних груп, зростанням швидкоплинності і динамічності загальновійськового бою.За таких умов інтенсивність вогневого ураження противника та маневрування вогнем набувають вирішального значення.Висока скорострільність, відносна простота конструкції та бойового застосування, можливість ураження противника як на закритих, так і на відкритих вогневих позиціях забезпечили мінометам важливу роль на полі бою.Використовують міномети, заряджання яких може здійснюватись вручну (60-мм HM12 -Іран, 82-мм 2Б25 «Галл» -Росія, 120-мм К6 «Солтам» -Ізраїль, 120-мм «SRAMS» -Сингапур) або автоматично (82-мм 2Б9 «Василёк» -СРСР, 120-мм Advanced Mortar System «AMOS» -Фінляндія-Швеція).Максимальна практична скорострільність систем з автоматичним заряджанням складає від 26 -для Advanced Mortar System до 120 -для 2Б9 пострілів за хвилину, тоді як систем з ручним заряджанням відповідних калібрів -18 пострілів за хвилину.Зміна дальності пострілу мінометів здійснюється регулюванням кута між напрямом осі каналу ствола наведеної зброї і її горизонтом (кут підвищення), максимальне значення якого складає 85°, та збільшенням або зменшенням кількості порохових зарядів міни.Це призводить до витрачання часу на прицілювання і зменшення темпу стрільби.Крім того, використання порохових зарядів супроводжується значними труднощами.Через обмеження їх термінів зберігання, запаси артилерійських боєприпасів потребують періодичного оновлення.Наприклад, для зарядів основних до 82-мм мін виготовлення 1989 року та більш пізніх років при їх зберіганні в сховищах у герметичній тарі встановлений термін зберігання 5 років.Це обмеження пояснюється поступовою втратою порохом необхідних властивостей, що може стати причиною зниження ефективності ураження цілі та виникнення нештатної ситуації через ненормальну дію боєприпасу під час пострілу.На цей час в Україні відсутнє виробництво боєприпасів для ствольних систем, а на зберіганні перебувають великі їх запаси.При цьому значна частина боєприпасів має перевищені терміни зберігання.Тому приведена проблема є нагальною.Покращення параметрів мінометних систем у напрямках скорочення часу прицілювання та перезаряджання пропонується за рахунок застосування газодетонаційних зарядів з регульованою потужністю.У разі використання замість порохових зарядів газової вибухової суміші, яка під тиском дозовано подаватиметься до казенної частини ствола міномету перед кожним пострілом, траєкторія польоту залежатиме від хімічного складу й початкових термодинамічних параметрів детонуючої газової суміші, а кут підвищення можна буде не змінювати.Тоді виникає можливість скорочення часу прицілювання та часу, який проходить з моменту пострілу до вибуху міни.Це дозволить підвищити інтенсивність вогневого ураження противника та ефективність маневрування мінометним вогнем.Мінімізації часу, який міна проводить у повітрі, дозволить підвищити кучність стрільби за рахунок зменшення тривалості впливу зовнішніх факторів (вітру, дощу, тощо) на зовнішню балістику польоту міни.Заміна порохового заряду на газодетонаційний замулює виключення впливу фактору старіння пороху на показники пострілу.В роботі здійснено теоретичне та експериментальне дослідження газодетонаційної установки для метання боєприпасів.Теоретичне дослідження проводилось за розроблено математичною моделлю.Здійснено чисельне дослідження впливу початого тиску газового заряду на термомеханічні навантаження, які виникають в газодетонаційній установці метання.В розрахункових варіантах

Cited by 0 works. Open-access PDF

Authors