Щодо розвитку системи когнітивного впливу російської федерації та особливостей її застосування у війні проти України

Oleksandr Kin, Лілія Семененко, Oleh Nechaiev et al. · Міжнародний науковий журнал «Military Science» · 2026

Сучасні збройні конфлікти дедалі більше зміщуються зі сфери фізичного протиборства у сферу людської свідомості, а російська федерація однією з перших серед держав пострадянського простору перетворила когнітивний вплив на окремий, інституційно оформлений напрям воєнної діяльності. У статті здійснено комплексний аналіз розвитку, інструментарію та інституціоналізації російської системи когнітивного впливу, а також особливостей її застосування у війні проти України. Простежено періодизацію становлення системи від латентного етапу (спадщина радянських “активних заходів” і теорія рефлексивного управління) до тотального етапу широкомасштабного вторгнення, коли когнітивні операції набули глобального характеру з інтеграцією штучного інтелекту, дипфейків і ботоферм. Розкрито доктринальні засади російського підходу, у якому воєнна доктрина не розмежовує кібератаки та пропаганду, трактуючи їх як єдиний простір “інформаційного протиборства”, а свідомість противника визначається як головна ціль впливу. Реконструйовано ймовірну структуру та систему управління спеціальних Військ інформаційних операцій, офіційно визнаних у 2017 році, показано центральну роль структур Головного управління Генштабу, зокрема військової частини № 54777 та мережі регіональних і кіберпідрозділів, а також розмежування зовнішнього (війська інформаційних операцій) і внутрішнього (Головне військово-політичне управління, 2018) контурів. Проаналізовано сучасні кампанії проти України, зокрема операцію клонування медіа “Doppelgänger (Двійник)” та “точкову пропаганду”, і показано, що відносно успішна когнітивна операція 2014 року в Криму контрастує з переважною невдачею російської моделі на міжнародному рівні у 2022 році. Основним результатом статті є обґрунтування висновку про те, що росія сформувала цілісну, централізовано керовану систему когнітивного впливу, ядром якої є структури воєнної розвідки, а отже Україна зобов’язана сформувати симетричну, а точніше асиметрично-адекватну відповідь, що ґрунтується на демократичній моделі когнітивної стійкості, основою якої є правда, прозорість і довіра. Матеріали статті можуть бути корисними для військових, аналітиків, фахівців із безпеки, науковців і стратегів, які займаються захистом інформаційного й когнітивного простору держави. Перспективними напрямами подальших досліджень є розроблення доктрини когнітивної безпеки України, формування повноцінних сил інформаційних і когнітивних операцій та створення технологічних систем раннього виявлення ворожих наративів і дипфейків.

Cited by 0 works. doi:10.62524/msj.2026.4.2.28 Open-access PDF

Authors