Інженерна оцінка несучої спроможності палі за МГЕ
А. С. Моргун, П. Жуйцзя · Repository of Vinnytsia National Technical University (Vinnytsia National Technical University) · 2024
Проблема розробки розрахункової моделі грунтової основи , що забезпечує достатню відповідність між результатами розрахунку і дійсністтю та доведення алгоритмів цієї моделі до простих в використанні програмних комплексів залишається однією із актуальних проблем сьогодення. Середовище ґрунту вже при помірних зовнішніх навантаженнях зазнає незворотного деформування і входить в групу пластичних тіл, що ущільнюються. Сучасні методи розрахунку основ в механіці грунтів дозволяють оцінити лише їх порядок. Викорстання в якості розрахункового тиску граничної величини, що відповідає кінцю лінійної ділянки графіка “навантаження-осідання” приводять, як правило, до неекономічних рішень. За рамками класичної механіки грунтів залишається неврахованою велика область досліджень зсувних деформації грунту при роботі його в пластичній стадії. В той же час резерви пластиної зони дозволяють збільшити навантаження на фундамент коли осідання пружної стадії не сягають гранично допустимого для даної споруди значення. Для отримання достовірної математичної моделі грунту в роботі використано класичну теорію пластичної течії та дилатансійну теорію гранульованих середовищ проф. В.Н. Ніколаєвського, проф. І.П.Бойка. При розрахунках граничного стану дисперсного середовища грунту дилантансійна теорія дає можливість вносити в модель пластичної течії поправки, які диктують реологічні експерименти, та моделювати граничний стан грунту адекватно експериментальним даним. Значимість отриманих за дилатансійною теорією результатів тривісних досліджень основ [2,3] потребує широкого впровадження та подальшого розвитку її з метою побудови теорії розрахунку основ , яка задовільняла б будівельну практику.
Cited by 0 works. Open-access PDF