Стратегічні напрями розвитку санаторно-курортної галузі України
Н. П. Карачина, П. В. Крепкий, N. Karachyna · Repository of Vinnytsia National Technical University (Vinnytsia National Technical University) · 2025
4. Економічний розвиток та екологічна стабільність у контексті цілей сталого розвитку УДК 334.75 Карачина Н.П., д.е.н., професор, професор кафедри менеджменту, маркетингу та економіки Вінницький національний технічний університет Крепкий П.В., здобувач освіти 3-го освітньо-наукового рівня, спеціальності 073 «Менеджмент», Вінницький національний технічний університет СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ САНАТОРНО-КУРОРТНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ Україна обдарована унікальними та різноманітними природнокліматичними умовами і ресурсами, історико-культурною спадщиною, народними традиціями, системою рекреаційно-лікувальних та санаторнокурортних об'єктів.Попри потужний природно-ресурсний потенціал та багату культурну спадщину, рекреаційна галузь України перебуває у глибокій кризі.Статистичні дані свідчать про суттєве скорочення мережі оздоровчих закладів: з початку 2010-х років кількість санаторіїв та баз відпочинку зменшилася на 15-20%, а реальний рівень збереження матеріально-технічного потенціалу галузі оцінюється лише у 25-30% від показників 1991 року [1, с. 54].Через війну, Україна втратила більше 90 % своїх доходів від санаторнокурортного туризму.Особливо це стосується півдня та прибережних зон країни, де у морі стоїть ворожий флот та існує небезпека обстрілів.Трохи краща ситуація з Карпатським туристичним регіоном.Через віддаленість від зони бойових дій, розвиток туризму тут станом на початок 2023 року тут значно кращий.Станом на початок 2023 року ситуація в галузі почала стабілізуватися, коли більшість санаторно-курортних закладів почали працювати у звичайному режимі.З початком війни багато санаторно-курортних закладів України відкрили свої двері для понад 40 тис переселенців, які забезпечували собі проживання переважно самостійно [2, с. 42].Це призвело до високої наповненості закладів.Окремі лікувально-профілактичні заклади були призначені для українських військових, які постраждали в боях та потребували термінового лікування та реабілітації.Доцільно зазначити, що нинішній етап розвитку санаторно-курортного комплексу України відзначається стійкою рецесією споживчого попиту, що зумовлює критичне падіння рівня експлуатації ліжкового фонду та зниження рентабельності суб'єктів господарювання.Детермінантами цієї негативної динаміки виступають: зниження платоспроможності громадян на тлі інфляційних процесів; скорочення бюджетних асигнувань на оздоровчі програми через канали соціального страхування; цінова диспропорція, за якої вартість послуг перевищує їхню якісну складову.Крім того, ситуацію погіршує відсутність протекціоністської державної політики, брак податкових стимулів, а також архаїчна система менеджменту та слабка маркетингова активність закладів.
Cited by 0 works. Open-access PDF