АНТИКОАГУЛЯНТНА ТЕРАПІЯ ПРИ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ І ЦИРОЗІ ПЕЧІНКИ З УРАХУВАННЯМ ТРОМБОЕМБОЛІЧНОГО ТА ГЕМОРАГІЧНОГО РИЗИКУ

Шокало Ірина Володимирівна, Наталя Біла, Лариса Володимирівна Сапричова et al. · ГРААЛЬ НАУКИ · 2026

Фібриляція передсердь є одним із найпоширеніших порушень серцевого ритму, частота якого зростає з віком. Важливе клінічне значення фібриляції передсердь пов’язане з розвитком тромбоемболічних ускладнень, серед яких особливе місце посідає ішемічний інсульт. Його наслідками можуть бути інвалідизація та зниження якості життя, тому хворі з підвищеним ризиком емболій потребують тривалої антикоагулянтної терапії. При цьому регулярний прийом антикоагулянтів супроводжується ризиком кровотеч, що ускладнює лікування за наявності супутнього цирозу печінки. Порушення синтезу факторів згортання та природних антикоагулянтів при цирозі печінки створюють умови як для геморагічних, так і для тромботичних ускладнень. Підвищення міжнародного нормалізованого відношення у таких хворих не свідчить про захист від тромбоемболії. У статті наведено основні зміни гемостазу при цирозі печінки та проаналізовано сучасні підходи до призначення антикоагулянтної терапії хворим на фібриляцію передсердь із супутнім цирозом. Розглянуто кардіологічні й гепатологічні рекомендації та результати досліджень, включно з публікаціями 2025–2026 років. Для відібраних хворих із Child–Pugh A або B можливе застосування прямих оральних антикоагулянтів з урахуванням обмежень конкретного препарату. При класі B ривароксабану уникають; для класу C доказів користі та безпеки недостатньо. У порівняльних спостереженнях апіксабан асоціювався з меншою частотою кровотеч, ніж ривароксабан або варфарин. Вибір препарату й дози потребує оцінки функції нирок, проявів портальної гіпертензії та супутнього лікування. Подальше спостереження має забезпечувати своєчасне виявлення кровотеч, анемії та погіршення функції органів.

Cited by 0 works. doi:10.36074/grail-of-science.18.09.2026.055 Open-access PDF

Authors

References