АНАЛІЗ СУЧАСНИХ АНАЛОГОВИХ І ЦИФРОВИХ МЕТОДІВ ОТРИМАННЯ ВІДБИТКІВ ПРИ ОРТОПЕДИЧНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ НЕЗНІМНИМИ ТА ЗНІМНИМИ ЗУБНИМИ ПРОТЕЗАМИ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

I.L. Diudina, О.В. Сідорова, К.Ю. Андрієнко et al. · Актуальні проблеми сучасної медицини Вісник Української медичної стоматологічної академії · 2026

Отримання точного стоматологічного відбитка є одним із визначальних етапів ортопедичної реабілітації пацієнтів незнімними та знімними конструкціями зубних протезів, оскільки саме від якості відтворення анатомічних структур протезного поля залежить точність виготовлення, крайове прилягання, функціональна ефективність і довговічність ортопедичних конструкцій. Традиційно для отримання відбитків використовують еластомерні матеріали, серед яких провідне місце займають А-силікони завдяки високій розмірній стабільності, еластичності та здатності відтворювати дрібні анатомічні деталі. Водночас стрімкий розвиток цифрових технологій, інтраорального сканування та CAD/CAM-систем сприяв широкому впровадженню цифрових робочих процесів у сучасну ортопедичну стоматологію, що обумовило необхідність порівняльної оцінки їх клінічної ефективності з традиційними методами. Метою роботи був порівняльний аналіз аналогових і цифрових методів отримання відбитків на основі сучасних літературних даних. Матеріали та методи. Проведено аналіз наукових публікацій, опублікованих у 2018–2026 роках, із використанням електронного пошуку в базах даних PubMed, MEDLINE, Cochrane Library та Web of Science, а також додаткового ручного пошуку релевантних літературних джерел. До аналізу включали систематичні огляди, метааналізи, клінічні та експериментальні дослідження, присвячені порівнянню аналогових і цифрових методів отримання стоматологічних відбитків. Результати. Аналіз літературних даних засвідчив, що цифрові технології забезпечують високу точність при виготовленні більшості незнімних ортопедичних конструкцій, дозволяють скоротити тривалість клінічних і лабораторних етапів лікування, підвищують комфорт пацієнтів, спрощують передачу інформації між клінікою та зуботехнічною лабораторією і зменшують ризик технологічних помилок, пов'язаних із деформацією традиційних відбитків. Разом із тим традиційні еластомерні відбиткові матеріали залишаються клінічно обґрунтованими при складних клінічних ситуаціях, зокрема під час повнодугового протезування, виготовлення окремих видів знімних конструкцій та за відсутності можливості використання цифрового обладнання. Висновки. Вибір методу отримання стоматологічного відбитка повинен ґрунтуватися на індивідуальних особливостях клінічного випадку, типі ортопедичної конструкції, вимогах до точності майбутньої реставрації та технічному оснащенні стоматологічної практики. Найбільш перспективним напрямом розвитку ортопедичної стоматології є інтеграція цифрових технологій із традиційними клінічними протоколами, що забезпечує індивідуалізацію лікування та підвищення його ефективності.

Cited by 0 works. doi:10.31718/2077-1096.26.3.315 Open-access PDF

Authors

References